Від Біткойна до Ефіріума, у сфері криптовалют відбулися ітерації прозорості реєстрів і можливості програмування. Але щоб справді відкрити двері традиційних фінансів, ключовим моментом завжди була протилежність між приватністю та відповідністю — доки хтось не знайшов шляху їх об’єднання.

У світі публічних ланцюгів приватність і прозорість зазвичай вважаються природними протилежностями. Однак, заглибившись у роздуми, можна зрозуміти, що суть фінансової свободи не полягає у уникненні регулювання, а у тому, що користувач має право захищати свою інформацію про активи. Це кардинальна зміна підходу.

Візьмемо, наприклад, один відомий проект у сфері приватності, який досліджує рішення на основі доказів із нульовим розголошенням (ZKP). Простими словами, ви можете довести співрозмовнику, що у вас достатньо коштів або що ви пройшли перевірку відповідності, не розкриваючи повний запис вашого гаманця або історію транзакцій. Наприклад, як при оформленні іпотеки — банк лише перевіряє, чи достатньо у вас депозиту, а не переглядає ваші десять років банківської історії.

Такий підхід почав формуватися як новий стандарт у галузі приблизно з 2026 року. Коли все більше капіталу — включно з суверенними фондами і великими сімейними офісами — почали визнавати цей напрямок, стало зрозуміло, що об’єднання приватності та відповідності вже не є ідеалом, а необхідністю.

З точки зору базового протоколу, такі проекти створюють досить глибоку захисну зону. Не йдеться лише про інновації у механізмах консенсусу або дизайні рівня приватності — справжня конкурентоспроможність походить із розуміння суті фінансової приватності і того, як захищати права користувачів, не жертвуючи прозорістю. Саме тут полягає унікальна складність і неможливість копіювання.